Перший місяць президентства Дональда Трампа поставив під сумнів чимало засад міжнародних відносин, які виглядали непохитними. Серед них – трансатлантична єдність та існування НАТО як найпотужнішого військово-політичного об’єднання. Парадокс ситуації полягає, зокрема, у тому, що у липні 2024 року у Вашингтоні пройшов саміт НАТО, під час якого урочисто відзначали 75-ту річницю створення Альянсу та наголошували, що він об'єднує держави з загальною кількістю населення понад один мільярд людей.Разом з тим, НАТО не наважилося (насамперед через позицію США та Німеччини) дати політичний сигнал про майбутній вступ України до своїх лав. Політика адміністрації Джозефа Байдена з недопущення ескалації у відносинах з Росією здійснювалася коштом «підсушування» допомоги Україні.Ситуація змінилася з приходом до влади Дональда Трампа. Після інавгурації 20 січня 47-й президент Сполучених Штатів демонструє власне прагнення диктувати волю партнерам та загравати з Росією. Спроби досягнути швидких зовнішньополітичних успіхів у відносинах з Канадою чи Мексикою не дали Вашингтону бажаного, тому команда Трампа зосередилася на вимогах до України підписати угоду про видобуток рідкісноземельних металів. Її Дональд Трамп, очевидно, розглядає як демонстрацію власної спроможності оптимізувати бюджет США та забезпечити повернення коштів, витрачених на підтримку України адміністрацією Байдена.