Смоленська катастрофа, яка трапилася 10 квітня 2010 року, стала не лише фактом масової загибелі представників польського істеблішменту на чолі з президентом Лехом Качинським. Ця подія роками визначала політичне протистояння всередині самої Польщі. Спробуємо зрозуміти логіку дій Кремля. Немає сенсу переповідати обставини Смоленської катастрофи, добре відомо, що 89 членів польської офіційної делегації та 7 членів екіпажу літака Ту-154М загинули 10 квітня 2010 року. Офіційна версія події, яка шокувала Польщу — погана видимість, яка спричинила зіткнення літака з землею. Неофіційна, проте така, що знаходила резонанс у серцях мільйонів поляків — вбивство президента Леха Качинського та кількох десятків представників польського істеблішменту.На мій погляд, цю катастрофу можна назвати тріумфом конспірології у Центральній Європі, адже прихильники Ярослава Качинського (лідер «ПіС»- брат-близнюк загиблого президента) та Дональда Туска використовують різні версії події у власних політичних інтересах. У Кремлі чудово розуміють логіку цього протистояння та вправно підливають олії у вогонь польсько-польського конфлікту. Це протистояння об’єктивно вигідне Росії, адже дозволяє їй суттєво послаблювати Польщу, яку справедливо називають ключовим партнером США у Центральній Європі. «Рука Кремля» час від часу цинічно відбиває мотив похоронного маршу по трунах людей, які загинули у Смоленській катастрофі, від чого резонанс розходиться польським суспільством. Публікації преси, яка симпатизує Дональду Туску та Ярославу Качинському, стають предметом обговорення у соціальних мережах. Чи важко здогадатися, що у соціальних мережах найбільші резонансні матеріали розносять не лише громадяни Польщі, але і ольгінські боти та тролі. Польщу дещо рятує той факт, що спроба завести до інформаційного простору країни Telegram через поширення інформації про зловживання в уряді Матеуша Моравецького успіхів не мала.Кремль ніколи не соромився підтримувати у власних інтересах європейських політиків, які суперничали між собою. Приклади протистояння Романо Проді та Сільвіо Берлусконі в Італії або Вацлава Клауса з Мілошем Земаном у Чехії промовисто говорять самі за себе. У польському випадку маємо розуміти, що у Польщі не «продається» у інформаційно-політичному плані любов до Росії, проте відмінним товаром є ненависть. Напередодні річниці Волинської трагедії — ненависть до українців, у річницю початку або завершення Другої світової — до німців. У річницю Смоленської трагедії ненависть у Польщі стає справді братовбивчою.Росія протягом 15 років не передала Польщі самописці з борту Ту-154М, повний комплект уламків літака, який зазнав катастрофи, записи розмов диспетчерів аеропорту «Смоленськ-Північний». Натомість у російському інформаційному просторі з’являються повідомлення, які роблять конспірологічні версії катастрофи максимально реалістичними. Кремль навмисне дозовано поширював сенситивну інформацію, що в умовах протистояння між різними політичними таборами ллє воду на млин ненависті та зневаги. Відтак спробуймо відповісти відверто на наступні питання:Чи логічно, що польський та російський прем’єр Дональд Туск та Владімір Путін проводили переговори на молі у Сопоті 1 вересня 2009 року та домовилися про економічну співпрацю та створення Польсько-російського центру порозуміння та примирення (кілька років тому він став Центром Мерошевського)? Так, бо європейська еліта поставилася до російської агресії в Грузії у серпні 2008 року без надмірного ентузіазму спротиву, і лише одиниці бачили у діях Кремля тривожні наслідки.Чи міг Ту-154М 10 квітня 2010 року піти на запасний аеродром в умовах поганої видимості? За логікою авіаційної безпеки — так, проте за політичною логікою подібний крок незадовго до прийдешніх президентських виборів був би розцінений як прояв слабкості Леха Качинського. Тим більше, що делегація летіла вшановувати загиблих у Катині.Чи міг Ярослав Качинський спокійно сприйняти трагічну смерть брата-близнюка? Можна припустити, що поведінкова матриця польського суспільства для «одруженого на Польщі» політика та його оточення не передбачає іншого ставлення до Смоленської трагедії у правому консервативному сегменті громадян Польщі.Спробуйте поставити себе на місце пересічного поляка та уявити його реакцію на інформацію про добитих російськими спецслужбами пасажирів Ту-154М та фактом масового розстрілу у Катині під Смоленськом полонених польських офіцерів. Реакція видається цілком прогнозованою.Для кращого розуміння ситуації нагадаю, що совєтська пропаганда обрала трагедію білоруського села Хатинь серед тисяч знищених нацистами під час Другої світової війни білоруських сіл для розмивання трагедії, яка сталася 85 років тому у Катині. Повага до померлих та вшанування їхньої пам’яті є вагомими елементами польського національного характеру, для розуміння цього достатньо подивитися на масову прощу до могил рідних та близьких, яку здійснюють поляки щороку на початку листопада. Кремль чудово розуміє власні бенефіти від внутрішнього протистояння у Польщі та впливає на нього з-за лаштунків. І цими днями ми побачимо знову, як роз’ятрюються рани польського суспільства. Тексти, опубліковані в рубриці «Погляд», не відображають позицію редакції і виражають точку зору самих авторів