Цими вихідними в різних місцях Польщі знайшли уламки російських дронів. У суботу — за 30 кілометрів від польсько-українського кордону. У ніч з неділі на понеділок — поблизу білоруського. Так звані таємничі об’єкти, як їх часто називають польські медіа, мають написи кирилицею і, скоріше за все, є дронами-приманками «Гербера», які Росія використовує під час атак на Україну для перевантаження української системи ППО. Експерти кажуть, що таким чином Росія намацує слабкі місця в повітряній обороні східного флангу НАТО. А той факт, що дрони залітають на десятки кілометрів і падають у кукурудзяних полях, не свідчить про жодну слабкість, адже системи ППО охороняють об’єкти критичної інфраструктури та міста, а не кукурудзу. Але голим оком видно й інші ефекти від таких візитів російських дронів. Можливо, навіть набагато корисніші, ніж здобуті дані: внутрішньополітична дестабілізація, страх та відмова від допомоги Україні. Росія залякує суспільства східних країн-членів НАТО та тисне на політичне керівництво, щоб ті відмовились від підтримки Києва. А ще й в умовах брутальної поляризації польської політичної сцени кожне питання, яке викликає суспільний резонанс, використовується політичними ворогами для атак одне на одного. Політики навзаєм звинувачують у неефективному захисті, нещільності кордонів, поширюють чутки про відключення антидронових систем тощо. Такі спори, своєю чергою, породжують у людей почуття незахищеності й викликають страх. Ідеальний ґрунт для російської дезінформації та пошуку «простих рішень», які так полюбляють пропонувати радикальні політичні сили. Мотив? Начебто, щоб втягнути Польщу у війну. У серпні поширювалися версії, що російський дрон до Польщі запустили саме українці. Де вони його взяли? Самі перед цим збили і потім запустили до поляків! Тепер можна побачити коментарі, що українська система ППО спеціально не збиває БПЛА, які летять у напрямку східних польських воєводств. І такі меседжі від російських ботів, де звинувачується Україна, можна знайти під кожним популярним постом на цю тему у польському сегменті соцмереж. Мовляв, українці роблять усе, аби втягнути Польщу у війну. Ці повідомлення написані ламаною польською мовою. Профілі часто пустіші за мізки їхніх справжніх авторів. «Україна втягне Польщу у війну», «це не наша війна», «Польща витрачає гроші на чужих, забуваючи про своїх», — пишуть боти у соцмережах. У результаті формується атмосфера недовіри й втоми від підтримки Києва. Кремль залякує поляків. Мета Росії — не те щоб закохати людей в рускій мір, відкривши в них гостру потребу зануритися у світ книжок Толстоєвського, а зробити саме Україну й українців головною причиною всіх невдач, розчарувань та фрустрацій умовного Ковальського. Причиною його страхів і можливого сценарію, що саме через українців війна все ближче до його дому. Він може ненавидіти Путіна, як і його умовний колега з українського боку кордону, але це не заважатиме йому відчувати ті ж емоції, або навіть сильніші, і до України. Одне іншого не виключає. Росіяни не полишають зусиль переконати західного інформаційного споживача у фальшивій симетрії між жертвою та агресором цієї війни. Головне завдання Москви сьогодні — змусити суспільства щораз більше тиснути на свої уряди, аби ті відмовилися від підтримки України в ім’я ілюзії про мир та старе затишне життя. Але парадокс цієї ілюзії в тому, що тоді війна ще швидше прийде до їхнього дому. І власне щораз частіші візити російських дронів наочний цьому доказ. Тексти, опубліковані в рубриці «Погляд», не відображають позицію редакції і виражають точку зору самих авторі
Рятувальники та поліція прочісують місцевість поблизу падіння дрона на сході Польщі. Фото: PAP/Wojtek Jargiło
