Масована атака російськими дронами повітряного простору Польщі заслуговує на детальний аналіз. Вона вже стала символом остаточної відмови від традиційних форм ведення війни й цілком може спричинити суттєву ескалацію у Балто-Чорноморському регіоні в найближчі місяці. Ефект звикання. Російські дрони не вперше опиняються в повітряному просторі Польщі, проте цього разу їхня кількість (близько двох десятків) змусила польських військових та повітряні сили НАТО, розташовані у Польщі, дієво реагувати. Дискутувати зараз про ціну ракет, використаних для знищення БПЛА, навряд чи варто, а от робити відповідні висновки потрібно, зокрема, у частині обрання засобів протиповітряної оборони. Перевірка функціонування системи ППО Польщі, очевидно, була серед цілей російської провокації (саме так охарактеризували атаку в НАТО). Тепер експерти та політики вчергове вивчатимуть статті 4 та 5 Вашингтонського договору, проте позиція США не дає підстав сподіватися на його швидке та ефективне застосування. У Кремлі, до речі, не мають сумнівів з цього приводу. Тому рефреном навколо подій 10 вересня в Польщі звучить російське «Можем повторить». Фактор «Запад-2025». Навряд чи є випадковою атака дронів, здійснена після того, як Дональд Туск оголосив про закриття на час білорусько-російських навчань «Запад-2025» кордону з Білоруссю, включаючи залізничні перевезення. Частина БПЛА прилетіла до Польщі з території Білорусі, і цей факт лише підтверджує спланований характер атаки. Варшава та Мінськ і без того переживають не найкращі часи у двосторонніх відносинах, і атака дронів їх не поліпшила. Кремль же зацікавлений у подальшому скороченні довжини повідка, на якому він тримає білоруського диктатора Алєксандра Лукашенка. Виклик консолідації. Атака дронів сталася на початку осені, яку в польському політикумі прогнозують як гарячу. Прем’єр Дональд Туск оперативно зібрав уряд та закликав поляків не піддаватися паніці. Він також нагадав, що Україна веде війну проти Росії. Віцепрем'єр та міністр закордонних справ Радослав Сікорський звинуватив Росію в атаці на Польщу. Реакція президента Кароля Навроцького була менш емоційною, можливо, з тієї причини, що він не може похвалитися оперативними результатами власної зустрічі з Дональдом Трампом, яка відбулася 3 вересня у Вашингтоні. Звісно, покладатися на Трампа — справа невдячна, але політика була та залишається мистецтвом можливого. Відтак польському політикуму доцільно терміново вжити заходів до консолідації навколо захисту держави. Покладатися виключно на допомогу НАТО може бути недалекоглядно, а Кремль довів, що вміє визначати слабкі місця Заходу та бити по них. Дрони як продовження. Варто визнати, що атака російських дронів мала перед собою прелюдію у вигляді нагнітання у польському сегменті соцмереж антиукраїнських настроїв. Кремль давно сприймає Польщу як небезпечного ворога, який до того ж виступає протягом 3,5 останніх років у ролі стратегічного тилу України. Тому російські спецслужби активно препарують та вивчають польське суспільство, про що свідчить значна кількість їх викритих агентів. Справедливим буде й твердження про зростання в Польщі антиукраїнських настроїв, цей тренд спостерігається впродовж останніх місяців. Констатувати його мало, потрібно діяти асиметрично, враховуючи правила демократичного суспільства. Переламати цей негатив можна спільними діями польських та українських експертів, науковців, журналістів, адже по обидва боки кордону достатньо небайдужих фахівців, зацікавлених у співпраці Польщі та України. Польсько-український вимір. Розмова Володимира Зеленського з Дональдом Туском 10 вересня, обмін інформацією між військовими — це лише верхівка айсберга. Скажу відверто: розраховувати на об’єднання систем ППО країни-члена НАТО та країни, яка перебуває у стані війни з ядерною державою-агресором, щонайменше, наївно. Проте настав час використати потенціал Польсько-Литовсько-Української бригади імені князя Костянтина Острозького, на базі якої можна розгорнути підготовку для відсічі атакам «Шахедів». Проте не менш важливим є той факт, що російська атака може стати шансом для поліпшення польсько-українських відносин. Хвилі антиукраїнського хейту в Польщі необхідно дати аргументовану та прагматичну відсіч. Трансляція українського досвіду цивільного захисту та гарантії польському бізнесу в питанні участі у відновленні України, розвиток енергетичної співпраці з урахуванням загроз повітряних атак, співпраця у питаннях розвитку оборонно-промислового комплексу наших країн виглядають цілком реалістичними.